День пам'яті примусового виселення українців у 1944-1951 роках — що варто знати

Щороку в другу неділю вересня в Україні відзначають День пам'яті українців, які стали жертвами примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини у період 1944–1951 років. Цього року цей трагічний день в історії нашої країни припадає на 8 вересня.

Новини.LIVE розповідають, що варто пам'ятати.

День пам'яті примусового виселення українців у 1944-1951 роках

Одним із наслідків Другої світової війни стало перегляд державних кордонів у Європі, зокрема між СРСР і Польщею. Для врегулювання питання спірних територій між українцями та поляками 9 вересня 1944 року в Любліні було укладено угоду між головою Ради народних комісарів УРСР Микитою Хрущовим та керівником Польського комітету національного визволення Едвардом Осубкою-Моравським про "взаємний обмін населенням": переселення українців із Польщі до УРСР, а поляків — з України до Польщі.

До переселення в СРСР підлягали всі громадяни української національності з територій Холмського, Грубешівського, Томашівського, Красноставського, Володавського повітів, а також інших регіонів Люблінського, Ряшівського та згодом Краківського воєводств. Хоча переселення мало відбуватися на добровільних засадах, насправді воно перетворилося на примусові депортації, які супроводжувалися конфіскацією майна та обмеженням політичних, соціальних, економічних і культурних прав переселенців.

Підставою для переселення були списки осіб, які погодилися залишити Польщу, відмовитися від її громадянства та отримати паспорт УРСР. Виявити таке бажання можна було як письмово, так і усно, що відкривало можливості для маніпуляцій. У самій угоді не було чітких критеріїв для визначення національності.

У підсумку головним документом для виселення стала ідентифікаційна картка нацистської окупаційної влади (Kennkarte), яка містила інформацію про релігійну приналежність і національність.

Відповідно до угоди 1944-1946 років, понад 482 тисячі українців були примусово переселені до УРСР. У радянській Україні їх розселили по 17 областях, охоплюючи території від Галичини до Причорномор’я, Слобожанщини та Донеччини.

Тоді ж із західних областей радянської України до Польщі переселили майже 790 тисяч поляків та євреїв.

Наступним етапом депортації українців стала "акція Вісла", організована польським комуністичним режимом. У 1947 році українців, які відмовилися переселитися до СРСР, польська влада депортувала на північні та західні території своєї країни. За кілька місяців примусово переселили близько 150 тисяч людей.

Кілька десятків тисяч українців були додатково переселені під час обмінів прикордонними територіями між СРСР та Польщею у 1948 і 1951 роках.