Головкому ЗСУ Олександру Сирському виповнилось 59 — яким був бойовий шлях генерала

Головнокомандувачу ЗСУ Олександру Сирському сьогодні виповнюється 59 років. З початку війни на сході України і вже під час повномасштабного вторгнення РФ воєначальник керує найскладнішими операціями Сил оборони.

Новини.LIVE нагадує основні факти з військової кар'єри Олександра Сирського.

Біографія генерала

Олександр Сирський народився 26 липня 1965 року у селищі Новинки (Володимирська область на той момент радянської Росії) у родині військовослужбовця. У 70-х роках його батька перевели на службу в УРСР, тому школу майбутній головком закінчив у Харкові.

Першу військову освіту Сирський здобув у Московському загальновійськовому командному училищі, проте згодом навчався в Академії Збройних Сил України (оперативно-тактичний рівень) та Національному університеті оборони (оперативно-стратегічний рівень). Закінчив ці заклади з відзнакою.

Починав службу у званні командира взводу мотострілецької дивізії у місті Лубни на Полтавщині, та до теперішнього часу Олександр Сирський пройшов усі щаблі військової кар'єри командувача. 

Зокрема, командував полком 6-ї дивізії Нацгвардії в Чугуєві у 90-х, а на почату "нульових" був командувачем 72-ї механізованої бригади ЗСУ у Білій Церкві. У 2013 році обіймав посаду заступника начальника Головного командного центру ЗСУ, відповідав за співпрацю з НАТО.

На початку війни на сході України у 2014 році Сирський очолив штаб АТО, потім був призначений командувачем Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ. З 2017 року — командувач АТО, яку згодом було переформатовано в Операцію об'єднаних сил (ООС). 

У 2019-му Сирський став командувачем Сухопутних військ ЗСУта на цій посаді зустрів повномасштабне вторгнення РФ в Україну.

З лютого 2024 — Головнокомандувач Збройними силами України.

Має військове звання генерал-полковника з серпня 2020-го. Нагороджений орденом "Золота зірка" з присвоєнням звання Героя України у березні 2022 за успішну оборону Київщини від російських військ.

Про особисте життя Сирського небагато інформації. Відомо, що він одружений з Тамарою Харченко, яка працює в Державній фіскальній службі. Подружжя має двох синів — Олександра та Антона.

Як розповідав сам генерал у кількох інтерв'ю, він дуже мало спить. В рідкісні години відпочинку читає книжки з історії та філософії.

Військові операції під командуванням Сирського

Воєначальник має досвід бойових дій проти військ російських окупантів ще з 2014 року. На посаді очільника штабу АТО брав активну участь в одній з найскладніших для України на той момент операцій у Дебальцевому на Донеччині. Був одним із командирів під час боїв у Вуглегірську, селах Рідкодуб та Логвінове.

Сформована ним група "Барс"прикривала вихід українських сил із Дебальцевого. Тоді під командуванням Сирського перебувало близько 4,5 тис. військових, яким протистояли до 20 тис. бойовиків. 

"Для нас відхід з Дебальцевого був ключовим моментом, що відтягує найкращі сили противника. Після цих боїв не було серйозних, масштабних спроб здійснити атаку. Противник зазнав тяжких втрат", — говорив генерал.

З перших днів повномасштабного вторгнення Росії Олександр Сирський перебував в епіцентрі бойових дій. Зокрема, він очолював оборону Києва у березні-квітні 2022 року. Під його командуванням було створено два кільця оборони столиці: на зовнішніх околицях та в межах міста.

У вересні 2022 року Олександр Сирський керував контрнаступом ЗСУ у Харківській області, внаслідок якого було звільнено сотні населених пунктів. Головний акцент було зроблено на швидке просування вперед. Лише першого дня ЗСУ просунулися на 18 км, вдалося захопити велику кількість російської техніки. У ході Слобожанської операції звільнили такі великі міста, як Ізюм, Балаклія, Куп'янськ. Потім у Донецькій області повернулися під контроль України міста Лиман, Святогірськ.

Битва за Бахмут стала однією з найвиснажливіших для українських військових за час повномасштабного вторгнення РФ.

Попри те, що ЗСУ не вдалося втримати місто, Сирський наголошував, що під Бахмутом "Україна знекровлювала противника", і це не давало можливості росіянам просунутися далі на Донеччині.

Бахмутська операція врешті підірвала боєздатність російського угруповання військ ПВК "Вагнера", а втрати противника сягали десятків тисяч. 

З 8 лютого 2024 року Олександр Сирський замінив на посаді Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. 

Президент України Володимир Зеленський, коментуючи призначення Сирського, назвав його "найбільш досвідченим українським командувачем". Кадрову ротацію голова країни пояснив необхідністю "змінити підхід" до управління фронтом, ротацій військових, мобілізації та рекрутингу.

Одним із перших рішень Олександра Сирського як головкома ЗСУ був вихід українських військових з Авдіївки. 

Головнокомандувач зазначив, що відведення військ з Авдіївки дозволило уникнути оточення і зберегти життя військових. Але негативну роль відіграла недостатня кількість боєприпасів для артилерії, і саме це не дозволило вести ефективну контрбатарейну боротьбу. Однак, за словами Сирського, під час боїв за місто російські війська зазнали колосальних втрат (понад 47 тисяч осіб).

За кілька днів після призначення новий головком зауважив, що українські військові перейшли у новий етап ведення війни проти РФ, метою якого є виснаження противника. Водночас за словами Сирського мета України залишається незмінною – вихід на державні кордони.

У новому інтерв'ю The Guardian у липні 2024 генерал розповів, що у Києва був план повернути Крим через понад 10 років після того, як Путін незаконно його окупував.

"Чи справді це було можливо? Це реально. Звичайно, це велика військова таємниця. Ми зробимо все можливе, щоб вийти на міжнародно визнані кордони 1991 року. Ми маємо перемогти, щоб звільнити наших громадян, які перебувають на окупованих територіях та страждають", — зауважив Олександр Сирський.

Нагадаємо, раніше Олександр Сирський повідомив, що російська окупаційна армія продовжує наступ на Покровськ попри великі втрати. Також жорстокі бої тривають у Красногорівці та інших районах Донецької області.

Також ми писали, що Сирський показав ефектне відео ударів дронами та артилерією по російських окупантах. Він також пригрозив ворогу ще більшими втратами.