Банки розкриватимуть банківську таємницю та особисті дані клієнтів на запит поліції

Дівчина йде повз ПриватБанк. Ілюстративне фото: Новини.LIVE

Верховна Рада України незабаром планує ухвалити закон, який дозволяє банкам розкривати дані користувачів платіжних послуг на запит поліції. Низка експертів критикують такі наміри, адже вони суперечать вимогам Конституції.

Про це повідомляє Судово-юридична газета у вівторок, 17 вересня. 

Які банківські дані може запитати поліція

Видання зазначає, що найближчим часом Рада розгляне у другому читанні законопроєкт 11043 щодо удосконалення функцій Нацбанку з державного регулювання ринків фінансових послуг. До другого читання до законопроєкту ввели низку нових правил. 

Згідно з новими правилами, поліція зможе надати банкам запит і фінансові установи будуть зобов’язані протягом найкоротшого строку (не пізніше 24 годин після отримання запиту) надати таку інформацію про:

  • суму та валюту платіжної операції;
  • дату проведення платіжної операції;
  • тип платіжної операції;
  • геопросторові дані, IP-адресу, адресу засобу дистанційної комунікації (включаючи платіжний додаток) або платіжного пристрою, що використовувався для здійснення платіжної операції (при наявності), а в разі виконання платіжної операції через касу — адресу каси (при наявності);
  • ідентифікаційні дані отримувача: для фізичної особи — прізвище, ім’я та по батькові (при наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків; для юридичної особи — повне найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;
  • повне найменування надавача платіжних послуг;
  • унікальний ідентифікатор отримувача та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку отримувача;
  • найменування та код еквайра (при наявності);
  • ідентифікатор платіжного пристрою (при наявності);
  • код, що ідентифікує операцію в платіжній системі (при наявності);
  • унікальний ідентифікатор платника та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку платника.

Водночас у Головному юридичному управлінні парламенту наголосили, що йдеться про надзвичайно великий обсяг інформації без чітких підстав для надсилання таких запитів.

Крім того, наразі незрозуміло, як надавач платіжних послуг буде визначати, чи містить операція ознаки кримінального правопорушення. 

А низка експертів додала, що такий підхід у законодавстві не враховує вимоги частини другої статті 32 Конституції (щодо захисту конфіденційної інформації про особу) і не відповідає критеріям якості закону в контексті вимог цієї ж статті Конституції.