Дозволять відкупатися від в`язниці — що не так із законопроєктом про корупцію

Дозволять відкупатися від в'язниці — що не так із законопроєктом про корупцію
Засідання Верховної Ради ФОТО: rada.gov.ua


Українські нардепи не перестають дивувати. Днями парламент у першому читанні ухвалив законопроект, який дозволяє чиновникам-корупціонерам легально відкупитися від відбування покарання, не втрачаючи посади та не розкриваючи своїх спільників та організаторів. Сума відкупних може становити від 200 тис. до 200 млн грн. Новини.LIVE розбиралися, чи справді влада збирається легалізувати корупцію і що обіцяють виправити до другого читання.

Що пропонують?

Законопроєкт про який йдеться має назву про підвищення ефективності укладання угод зі слідством, зареєстрований за №11340.

Читайте також:

Ініціатором документа є Кабмін. Формально, як йдеться в пояснювальній записці до документа, цей проєкт було розроблено в рамках антикорупційної програми на 2023 - 2025 роки, а також плану України, метою якого є реалізація ініціативи Європейського Союзу "Ukraine Facility", запровадженої Регламентом (ЄС) Європейського Парламенту та Ради (ЄС) від 29 лютого 2024 року.

 

"Корупція як явище становить серйозну загрозу верховенству права, демократії та правам людини, а також руйнує державне управління ", — йдеться в пояснювальній записці до документа. Тому, як вважають автори законопроєкту, для запобігання корупційним проявам виникла потреба у вдосконаленні інституту угод про визнання винності у корупційних кримінальних правопорушеннях.

Як приклад у Кабміні посилаються на рішення Європейського суду з прав людини, в яких суд неодноразово звертав увагу на те, що угоди про визнання винності, крім надання важливих переваг швидкого розгляду кримінальних справ при правильному їх застосуванні, можуть стати успішним інструментом у боротьбі з корупцією. А тому впровадження подібних практик в Україні є прогресивним кроком України на шляху до європейських та загальноприйнятих у світі стандартів кримінального судочинства.

Зокрема законопроєктом пропонується доповнити кримінальний кодекс новою статтею. Звучить вона таким чином:

"У кримінальних провадженнях з корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, за умови викриття підозрюваним або обвинуваченим іншої особи у скоєнні корупційного кримінального правопорушення, кримінального правопорушення, пов'язаного з корупцією, якщо інформація про вчинення та/або за умови повної або часткової (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у скоєнні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим заподіяної шкоди або заподіяної шкоди (якщо така шкода чи шкода була заподіяна), суд може ухвалити рішення про затвердження угоди про визнання винності, у разі, якщо сторонами погоджено покарання у вигляді позбавлення волі нижче за найнижчу межу, встановлену в санкції статті (частини статті) Особливої частини цього Кодексу", — йдеться у законопроєкті.

Саме до цієї норми найбільше запитань. Бо в нинішньому формулюванні, щоб отримати угоду, корупціонер може або здати подільників, або просто відкупиться.

Крім того, пропонується внести зміни до ст. 75 "Звільнення від відбування покарання з випробуванням". А саме, доповнивши її наступним абзацом:

"У кримінальних провадженнях щодо корупційних правопорушень суд ухвалює рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у разі затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди погоджено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк не більш як вісім років або іншого більш м'якого покарання, а також погоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням", — йдеться у порівняльній таблиці.

Скільки коштує відкупитись?

При цьому у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у вигляді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу та конфіскації майна.

Законопроєкт передбачає, що чиновники, запідозрені в корупції, зможуть заплатити такі штрафи:

  • у разі вчинення кримінальної провини – від 204 тисяч грн до 2,05 млн грн;
  • у разі скоєння не тяжкого злочину – від 2,05 млн до 20,4 млн грн;
  • у разі скоєння тяжкого злочину – від 20,4 млн до 102 млн грн;
  • у разі скоєння особливо тяжкого злочину – від 102 млн грн до 204 млн грн.


Що не так із законопроєктом?

Європейська та світова практика, на яку посилаються автори законопроєкту, передбачає можливість отримати більш м'яке покарання за умови здачі спільників чи організаторів корупційних схем. Що цілком логічно, адже у сучасному вигляді організатори схем практично ніколи не беруть хабара особисто.

В Україні ж депутати хочуть дати можливість упійманим за руку корупціонерам просто відкупитись. Як йдеться у висновку комітету ВР з антикорупційної політики, у проєкті Закону виявлено окреме положення, яке містить корупційний фактор.

"Проєкт Закону надає можливість підозрюваному або обвинуваченому у скоєнні корупційного кримінального правопорушення отримати менш суворе покарання шляхом навіть часткового відшкодування завданих збитків та укладання угоди про визнання винності. При цьому викриття таким підозрюваним або обвинуваченим іншої особи у скоєнні злочину не потрібне", — йдеться у документі.

Таким чином, створюються умови, за яких підозрювані чи обвинувачені у корупційних кримінальних правопорушеннях, у тому числі організатори таких злочинів, можуть уникнути суворого покарання, не розкриваючи співучасників та не надаючи інформації про інші відомі їм злочини, як це передбачено чинними положеннями КПК України.

Своєю чергою, у спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) додали, що у нинішньому вигляді ця норма законопроєкту не відповідає меті укладання угод про визнання вини, які мають сприяти викриттю організаторів злочинів через співпрацю з іншими учасниками. "Викриття організаторів корупційного кримінального правопорушення має бути невід'ємною умовою укладання таких угод", — повідомили у САП.

"Дали команду зверху"

Однак, попри застереження з боку Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Антикорупційного комітету Ради, законопроєкт був прийнятий у першому читанні. За нього проголосував 231 депутат із 450.

Більшість голосів надала президентська партія "Слуга Народу". Цікаво, що після голосування низка депутатів із провладної партії виступила із заявами, що документ буде обов'язково доопрацьований.

Один із депутатів від "Слуги Народу" Дмитро Гурін навіть вибачився перед українцями. "Я проголосував за 11340, який дає можливість корупціонерам зливатися у кримінальних справах. Мій голос не був вирішальним, але це абсолютно неважливо. Я тупо помилився, який сором, вперше таке, вибачте. Це перше читання, у другому голосую червоним ", — написав Гурін. Водночас голос свій не відкликав.

Щобільше, він повідомив, що голосувати за проєкт у першому читанні була позиція партії.

Дозволять відкуплятися від в'язниці — що не так із законопроектом про корупцію - фото 1

Ще один нардеп від "Слуги Народу" Олексій Жмеренецький, який проголосував за проєкт, аргументував свої дії так: "Очевидно, що до другого читання виправлять, інакше по другому колу витрачатимемо час на говорильню".

Своєю чергою, нардеп, перший заступник голови комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Андрій Осадчук повідомив, що після ухвалення законопроєкту за основу відбулося засідання комітету з правоохоронної діяльності із залученням вищого керівництва Міністерства юстиції, Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та було вирішено доопрацювати законопроєкт до другого читання.

"Текст та описана у проєкті модель далекі від досконалості, і його потрібно суттєво доопрацьовувати до другого читання, з чим усі погодилися", — написав нардеп.

До речі, за інформацією руху "Чесно", станом на квітень 2024 року щонайменше 54 депутати Верховної Ради 9-го скликання отримали підозри у кримінальних злочинах. При цьому 25 із них підозрюються у корупції.

Кабінет міністрів Верховна Рада корупція законопроєкт Міністерство юстиції