Коли в Україні свято Маланки та Щедрий вечір — нова дата, історія і традиції

До переходу ПЦУ на новий церковний календар в українців існувала надзвичайно цікава традиція — Старий Новий рік (з 13 на 14 січня). У народі його також називали святом Маланки й Василя, або Щедрий вечір. А церква 13 січня вшановувала пам'ять преподобної Меланії. Однак новоюліанський календар вніс суттєві корективи. 

Новини.LIVE розповідає, коли тепер відзначатимемо ці важливі свята, які є для українців культурною та історичною спадщиною. 

Коли ходить Маланка — нова дата за новоюліанським календарем

Після переходу ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар більшість великих церковних свят українці святкують на 13 днів раніше.

Тому і свято Маланки буде не 13 січня, а 31 грудня. Цього дня ми будемо накривати другий, після Різдва Христового, святковий стіл — Щедру кутю.

Свято Маланки 2023 — історія 

Історія Маланки та Щедрої куті сягає далеко вглиб минулого, це свято наповнене світлом, добротою та магією, а також українськими неповторними традиціями. 

Задовго до появи християнства на українських землях наші предки були язичниками та поклонялися багатьом богам. Згідно зі слов'янською міфологією богиня Лада (мати богів в слов'янській міфології) мала сина та доньку, яку звали Маланкою. 

Коли Князь-Місяць полював, то змій вкрав Маланку та заманив її у підземне царство. Звільнити Маланку зміг богатир Безпальчик-Василь, який потім взяв її за дружину. Саме тому вечір цього дня ще можуть називати Василевим або ж кажуть Свято Маланки й Василя.

За давнім повір'ям, Маланка Вода приходить на Щедрий вечір разом із Василем-Місяцем, щоб сповістити господарів про наступні торжества.

 

Звичайно, з приходом християнства традиції та вірування наших предків видозмінилися. Так, замість доньки великої богині Лади з'явилася преподобна Меланія, пам'ять якої почали вшановувати у ту ж дату. 

За різними даними, свята жила у 4-5 столітті нашої ери й прославилася своїми добрими діяннями. А от вже 14 січня (з цього року 1 січня) віряни почали вшановувати святого Василя Кесарійського. 

І хоч богинь та богатирів замінили на святих, викорінити традиції церкві не вдалося. І навіть крізь віки багато українців продовжують дотримуватися старих звичаїв. 

 

Які традиції існують на свято Маланки 

Цей день наповнений багатьма традиціями, звичаями, обрядами, веселощами, гуляннями та магією. Найцікавіше починалося з вечора, коли підготовка до свята завершена. 

Безперечно, одна з головних традицій свята — гарно накритий святковий стіл. У цей вечір на столі обов'язково повинна була стояти Щедра кутя. 

Тако українці готували: 

• пироги з солодкими та солоними начинками;
• калачі;
• вареники з різними начинками;
• млинці;
• ковбаси;
• холодець;
• страви зі свинини.

 

Всі страви мали бути ситними та багатими. В дохристиянські часи, наші предки запікали ціле порося як пожертву Василю, який вважався покровителем цієї тварини. Тоді він дарував родині достаток і щастя.

Також наші предки випікали спеціальний обрядовий хліб. Коли жінка починала вимішувати тісто на випічку, то йшла, не миючи руки, з чоловіком "лякати" дерева, що погано вродили. Чоловік при цьому брав палицю чи сокиру, підійшовши до дерева, він стукав тричі по корі й промовляв:

"Не будеш  родити, буду рубати, а будеш родити, буду шанувати".

Дружина повинна була відповісти за дерево:

"Не рубай мене, а перевеслом підпережи, я тобі ще в пригоді  стану".

Після цього вона витирала об кору дерева руки.

 

Цікаво, що на жодному святковому столі не можна було побачити страви з риби, адже за давніми традиціями, якщо приготувати рибу, то щастя з дому "упливе".

Звичайно, не тільки смачний стіл радував українців на свято. Розважатися наші предки теж вміли. 

Так, на вечір молоді дівчата та хлопці відправлялися щедрувати від хати й до хати, співати пісні. Щедрувати починали після заходу сонця, коли, за повір'ями, вилазить різна нечиста сила.

Важливе правило — щедрувати могли виключно дівчата (а от під час колядок навпаки). Дівчата у своїх щедрівках обов'язково бажали господарям дому щасливого нового року, добробуту й гарного врожаю.

Тоді як хлопці переодягалися в різних тварин та фольклорних персонажів, влаштовували жартівливі сценки й танцювали, намагаючись щосили розвеселити господарів.

Найпопулярнішими персонажами, звісно, була сама Маланка, Василь, Коза. Також переодягалися в Старий та Новий рік, тварин, чортів, ромів. 

Як правило, одного неодруженого хлопця переодягали в жіночий одяг (в Маланку). Й починалося дійство, яке називалося "водити Маланку". В деяких регіонах ще й переодягалася дівчина у чоловіче вбрання, як образ "Василя".

"Маланка" часто виконувала роль незграбної господині, яка то посуд б'є, то миє піч, то підмітає сміття від порога на середину хати. Кожен із ряджених також показував свої здібності. 

За таку маленьку розвагу й виставу господарі дарували щедрувальникам усілякі смаколики, не рідко віддячували грошима. 

 

Після щедрування наставав час магії. Усі дівчата збиралися для того, щоб поворожити на долю та судженого.

Хлопці теж дарма час не гаяли й крали у домівках, де мешкали дівчата, двері або калітки. Щоб повернути вкрадене, батько дівчини мусив виставити могорич.

З ранку хлопці йшли на роздоріжжя палити Дідуха (сніп соломи, який стояв в хаті від Святого вечора до Нового року), а потім стрибали через багаття. Це мало очистити від спілкування з нечистою силою. 

На світанку 1 січня маленькі хлопчаки також йшли засівати. Колись цей звичай мав ритуальне значення, адже вважалося, що він приносить родині добробут, щастя, багатство. Сіяти дозволялося лише хлопцям, тому що "дівчата не приносять щастя".

Маланки 31 грудня — головні заборони свята

Попри те, що у цей день були пишні святкування, не обходилося й без заборон, яких суворо дотримувалися.

Так не можна було: 

• готувати рибні страви, щоб не втратити щастя;
• думати про погане;
• ображатися;
• плакати;
• сваритися;
• лихословити;
• обмовляти когось;
• відмовитися простити людину, яка щиро просить пробачення;
• відмовляти в милостині або пораді;
• давати гроші в борг;
• бути боржником;
• рахувати монети, бо так можна накликати бідність. 

Все вищеперераховане могло бути передвісником поганого року.

Які існували прикмети на свято Маланки й Василя

• Якщо на Маланку день видався теплим, то літо буде дощове.
• Якщо на Маланку небо всипане зорями, наступного року вродять горох та сочевиця.
• Якщо на передодні Васильєва дня завірюха, чекати великого врожаю горіхів.
• Якщо падає м’який сніг, то рік буде врожайним.
• Якщо у ніч на свято Маланки вітер з півдня дме, рік буде спекотним і щасливим, зі сходу — до врожаю фруктів, із заходу — до достатку риби та молока.
• На деревах багато пухнастого інею — до хорошого медозбору та урожаю зернових.
• На деревах ожеледь — вродять овочі та плоди.

 

Нагадаємо, ми публікували детальний церковний календар свят на грудень 2023 року. Він допоможе не пропустити жодну важливу дату.