Міжнародний день боротьби зі СНІДом. Міфи, способи зараження і кількість інфікованих ВІЛ в Україні

Всесвітній день боротьби зі СНІДом — що потрібно знати про ВІЛ в Україні
Тест на ВІЛ в лабораторії. Фото: google.com

1 грудня — Всесвітній день боротьби зі СНІДом. На сьогодні в Україні близько чверті мільйона ВІЛ-інфікованих людей. Про цю хворобу існує багато міфів та страхів, однак здебільшого люди з ВІЛ-інфекцією проживають довге та здорове життя, за умови вчасного виявлення вірусу.

Новини.LIVE поспілкувались з Сергієм Рябоконем, лікерем-інфекціоністом відділу Управління та протидії ВІЛ-інфекції Центру громадського здоровʼя України та розповімо все, що потрібно знати на сьогодні про ВІЛ в Україні.

Читайте також:

Статистика по Україні

За останніми даними щодо людей в Україні, які живуть з ВІЛ-інфекцією, ситуація наступна:

  • 250 000 інфікованих — оціночна кількість людей в Україні (включно з окупованими територіями), які живуть з ВІЛ-інфекцією (у тому числі й ті, хто про це не знає),
  • 158 803 інфікованих — кількість зареєстрованих пацієнтів з ВІЛ, що стоять на обліку, 
  • з них 121 820 інфікованих отримують антиретровірусну терапію (АТР) — специфічне лікування, яке пригнічує ВІЛ. 

"Основна мета АТР — це пригнічити вірус. Ми не можемо зараз вилікувати пацієнтів. Вони щодня пʼють терапію, і основна мета — це щоб вірус не визначався в крові", — розповідає лікар-інфекціоніст. 

Рівень терапії в Україні на сьогодні залишається на досить високому рівні. З тих пацієнтів, які приймають терапію, 96% мають невизначальний рівень вірусного навантаження. Для порівняння, по всьому світу цей рівень — 95%.

Загалом у світі за даними за 2022 рік — близько 39 мільйонів інфікованих. 

Світова статистика захворюваності на ВІЛ у 2022. Фото: скріншот

Антиретровірусної терапії в Україні наразі більш ніж достатньо. Настільки, що одразу на руки пацієнтам можуть видавати препарат на 6-12 місяців вперед. Адже активно запасатись ними почали ще з першого спалаху коронавірусу.

Шляхи зараження

В Україні до 2007 року найпоширенішим шляхом зараження ВІЛ був інʼєкційний — при введенні речовин шприцом. Здебільшого йдеться про людей, які кололи наркотичні інʼєкції.

А вже з 2007 року найпоширенішим став саме статевий спосіб зараження. 

Загалом, по всьому світу, ці два шляхи інфікування ВІЛ є основними. Інші шляхи є вкрай рідкісними.

Також є ймовірність заразитись для медичного працівника під час маніпуляцій з інфікованим пацієнтом у випадку, якщо у лікаря є поранення. У таких випадках медичний працівник отримує пост-контактну профілактику у перші 72 години, яка запобігає інфікуванню. 

По всій Україні за рік назначено лише близько 1000 пост-контактних профілактик. 

Міфи про ВІЛ і СНІД

"Найчастіше до нас звертаються зі страхом можливості інфікування у стоматолога. Також при тату, при пірсингу тощо", — ділиться лікар.

Однак якщо говорити про стоматологічні послуги, які надаються в медичному закладі, то ВІЛ там передати практично неможливо. 

"Це повинен бути свіжозабруднений медичний інструментарій для того, щоб у стоматолога передати ВІЛ. Інша справа гепатити — інфікуватись гепатитом у стоматолога в 10 разів більше реально, ніж ВІЛ", — розповідає Сергій Рябоконь.

Лікування у стоматолога. Фото: premium-dent

З пірсингом і тату ситуація така ж — якщо звертатись у професійний салон, ризик зараження близький до нуля. 

За міжнародними дослідженнями, інфікування не одним з основних шляхів (статевим чи інʼєкційним) — це випадок один на десятки тисяч.

"Про саму хворобу головний міф — це те, що вона невиліковна, що з нею жити далі не можна і що життя на цьому закінчується. Страх самого діагнозу. Хоча насправді ситуація протилежна", — каже інфекціоніст.

Військовослужбовці з ВІЛ

Багато ВІЛ-інфікованих людей пішли на фронт добровольцями ще у перші дні війни і по сьогодні продовжують служити, приймаючи АРТ. 

Якщо людина регулярно приймає препарати і має достатній рівень імунної системи, то з жодними особливими проблемами під час служби в Збройних силах вона стикатись не має. 

Якщо ж людина має знижений імунітет, який не так швидко відновлюється, тоді у неї можуть набагато швидше розвиватись бактеріальні інфекції (пневмонія, бронхіт, туберкульоз тощо). 

А ось якщо говорити про можливість зараження, то це дійсно досить імовірно в польових умовах. Якщо військовий медик, приміром, рятуватиме ВІЛ-інфікованого бійця та матиме пошкодження на шкірі, інфікування можливе. 

Допомога пораненому на фронті. Фото: АрміяInform

У такому випадку протягом 72 годин необхідно отримати постконтактну терапію. За умови, що про ВІЛ у бійця відомо. 

Тож аби зберегти своє здоровʼя та здоровʼя інших, необхідно регулярно перевірятись на ВІЛ. Адже чим раніше інфекцію виявлять, тим ймовірніше, що людина вчасно отримає терапію та проживе довге та здорове життя.