Смертельні атракціони — як убезпечити себе під час екстремальних розваг

21 липня у Києві обірвалася канатна переправа над Дніпром, на якій в той момент перебував 20-річний вінничанин. Тіло хлопця знайшли лише наступного ранку. Це був перший летальний випадок за всю історію існування даної переправи, однак казуси тут траплялися й раніше. 

Журналісти проєкту "Наша Справа" розібрались у тому, хто несе відповідальність за безпеку відвідувачів, чому атракціони не проходять перевірок, а також як себе захистити під час екстремальних розваг.

Трагедія на столичній канатній переправі

21 липня у Києві обірвалася канатна переправа над Дніпром, на якій в той момент перебував 20-річний вінничанин. Юнака шукали майже добу! Тіло хлопця знайшли лише наступного ранку, на дні річки, в 30 метрах від берега. Смерть хлопця на  столичному тролеї над Дніпром — це перший летальний випадок за всю історію існування даної переправи. Однак, нещасні випадки та казуси саме тут траплялись й раніше. 

"Я вчора була свідком того, як обірвався трос і людина злетіла на пісок вщент! Після цього випадку працівники продовжили катати людей, не дивлячись навіть на те, що проблеми з перельотом продовжували виникати!!! Швидка допомога приїхала за 30 хвилин, за цей час можна благополучно віддати свою душу небесам!" — зазначається в публікації у Фейсбуці.

Неодноразово бувало й таке, що відвідувачі даного атракціону ставали його заручниками, звисаючи на переправі просто над Дніпром. 

"Ця сфера дуже небезпечна, ваше життя там не застраховано. І у випадку, якщо щось трапилось, вам необхідно в судовому порядку бути, якось стягнути кошти з підприємства на лікування своє, або інше відшкодування моральної, наприклад, шкоди. Тобто, проблема дуже велика, і вона не перший рік, і всім байдуже на неї", — зазначає Максим Несміянов, виконавчий директор Союзу споживачів України.

Незрозуміло єдине — чому цей тролей продовжував працювати? З’ясувати це можна, якщо почати з першого дня його роботи. 

Історія київського тролея

Усе почалось у 2012 році. Компанія SkyPark встановила тролей, що з'єднує Арку Свободи українського народу з Трухановим островом. Отримавши дозвільні документи, атракціон мав працювати 5 років. Утім, за словами власника, зносити переправу почали раніше зазначеного часу. 

У мерії з цим не погодились, і зрештою через декілька місяців КМДА оголосила перший інвестиційний конкурс на експлуатацію тролея. Переможцем стала компанія "АРЕНА АМЬЮЗМЕНТ ПАРК" зі статутним капіталом всього у 2 тисячі гривень. Та ось пропрацювали вони не довго. 

"Є два основні аргументи для проведення демонтажу:
1. Недотримання заходів безпеки оператором, що призвело до падіння людини з тролею.
2. Підготовка до будівництва канатної дороги", — йдеться в публікації ФБ.

Новий конкурс на будівництво канатної переправи було оголошено вже у 2020 році. Переможцем стала компанія "Активна країна". Проте деякі активісти виступили проти зведення такого атракціону. Зацікавились ним і в Київській міській прокуратурі.

"Звертаємо увагу, що Київська міська прокуратура ще в 2021 році намагалася зупинити роботу вказаного атракціону. Прокурори звернулись до суду з позовом, в якому просили визнати незаконним та скасувати розпорядження КМДА, у якому переможцем інвестиційного конкурсу визнали компанію без досвіду з реалізації подібних проєктів та досвіду експлуатації атракціонів подібного типу, враховуючи їх потенційну небезпеку для життя та здоровʼя", — йдеться в повідомленні Київської міської прокуратури.

Судові тяжби тривали до 2022 року, та зрештою Верховний суд ухвалив рішення на користь компанії-переможця. 

"Суди та відповідачі в особі столичних посадовців не погодились з позицією прокуратури про те, що канатна дорога через Дніпро належить до атракціонів підвищеної небезпеки. Більше того, на суді будо встановлено, що на момент проведення конкурсу та НАВІТЬ до самого засідання проєктна та технічна документація щодо атракціону не були розроблені. Утім, нікого з посадовців КМДА, які проводили конкурс на визначення переможця, до сьогоднішнього трагічного випадку це не турбувало", — зазначається в публікації Київської міської прокуратури.

Тож, попри обурення активістів та спроби прокуратури скасувати результати конкурсу, атракціон все ж запрацював. Для проєктування переправи залучили компанію Rope Park.

"На 100%. Устаткування FLYLINE — це сертифіковане обладнання, ролики із системою гальмування, надійна система кріплення пасажира", — зазначають в себе на офіційному сайті Rope Park.

Оператором атракціону є Kyiv flyline, що належить до мережі розважальних парків "Активна країна". Наступного дня після трагедії в соцмережах з’явилось звернення директора компанії, Дениса Курта. 

"Перш за все я хочу принести глибокі співчуття родині загиблого хлопця. Сталася велика трагедія і загинула людина, так не мало бути і не має бути. І наразі я як директор компанії "Активна країна" і моя компанія, ми робимо все для того, щоб співпрацювати зі слідством і розібратися в причинах трагедії. Я попрошу уникати всяких спекуляцій допоки йде слідство", — Денис Курт, директор ТОВ "Активна країна".

За фактом загибелі хлопця на канатній дорозі  правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтями "Службова недбалість" і "Порушення правил безпеки".

"Якщо в межах кримінального провадження буде встановлено, що та чи інша особа допустила певні порушення, як, наприклад, порушення в експлуатації оцього джерела підвищеної небезпеки, яким є канатна переправа, то посадовець, який є відповідальним в даній компанії, може нести відповідальність, зокрема, за 272-ю ст. кримінального кодексу, яка говорить про порушення правил безпеки на об'єкті з підвищеною небезпекою. Випадок загибелі людини — це частина друга, де передбачено покарання до восьми років позбавлення волі", — розповів Станіслав Борис, адвокат.

Тим часом згідно з рішенням суду на майно компанії накладено арешт, а поліція проводить обшуки у службах КМДА, які погодили розміщення тролея. На жаль, трагічна історія на канатній переправі у столиці не єдина, і нещасні випадки на атракціонах не такі вже й поодинокі. Тож, чия це зона відповідальності? Хто контролює безпеку в таких місцях екстремального відпочинку? Та хто несе відповідальність в разі настання нещасного випадку?

Перевірка атракціонів

Команда проєкту "Наша Справа" обрала декілька локацій в різних куточках столиці, для перевірки стану атракціонів. На наш великий подив, з'ясувалось, що деякі атракціони призупинили свою діяльність після трагедії на тролеї. Та все ж, ми знайшли діючу канатну переправу в столиці.

Тролейний парк "Літландія" на Гідропарку. На місці спуску перебував один інструктор. Він проконсультував відвідувачів про перелік послуг, їхню вартість та провів інструктаж. Що примітно, жодних квитків або чеків про надання послуг клієнти не отримали. Згодом до знімальної групи долучився власник атракціону Сергій Шиндлер, який розповів про заходи безпеки, яких вони дотримуються.

"У нас кожен трос закріплений чотирма зажимами для троса. Кожен зажим витримує дві тонни. У нас було таке раніше, що падало дерево на трос, ураган, і трос витримував. А дерево важить кілька тонн. Тобто великі дерева падають, і трос витримує, нічого з ним не трапляється, зажими тримають. І все це безпечно. Людина на трасі у нас на кожному маршруті, на кожному етапі перестрахована кільцем безперервної страховки", — Сергій Шиндлер, власник атракціону.

Та, звісно, найбільше нас цікавлять документи, що підтверджували б слова Сергія про ліцензії на обладнання, дозвільні документи та проходження перевірки.

"Ми пред'являємо перевіряючим органам.  Були органи контролю, ми їм пред'явили. У нас є паспорт об'єкта, у якому все розписано, з чого він складається. Є посібник з експлуатації, керівництво, є проєкт облаштування, хто є балансоутримувачем договору, є журнал перевірки маршрутів.  Щотижня ми перевіряємо глобально всі елементи, кріплення, і кожного дня інструктор проходить ці траси перед початком роботи", — Сергій Шиндлер, власник атракціону.

У результаті, жодних документів знімальній групі так і не показали, аргументуючи тим, що ми — не органи контролю. Та й взагалі, документів на місці ніби-то немає, адже немає де їх зберігати. Тільки ось в Державній службі України з питань праці запевняють, що на прохання клієнтів, їх мають ознайомити хоча б з відомостями про технічний стан атракціону. 

"Ми це внесли зараз в проєкт правил по атракціонах, це наявність відомостей про сам атракціон, крім назви, правил. Тобто коли цей атракціон пройшов технічний огляд, чи безпечний він, чи ні. І наразі там відвідувачі можуть підійти до операторів і спитати, а коли робили технічний огляд цьому атракціону. Чи може взагалі там не робили", — повідомив в коментарі "Наша Справа" Володимир Шавернєв, головний спеціаліст Державної служби України з питань праці.

"Якщо ми говоримо, що такі документи не були надані, то, однозначно, має слідувати щонайменше скарга в Держпраці для того, аби Держпраці провело перевірку та ініціювало, відповідно, витребування цих документацій", — зазначає Станіслав Борис, адвокат.

Тобто, виходить, що відвідувачу атракціону, для того, щоб пересвідчитись в його безпеці необхідно звернутися до органів контролю, декілька днів, а то й тижнів очікуючи від них відповіді. І все це замість того, щоб просто на місці пересвідчитись у наявності всіх необхідних документів. Звучить абсурдно. Але навіть якщо так, то куди ж потрібно звертатись в разі чого та хто несе відповідальність за безпеку на атракціонах?

Контроль та відповідальність

У першу чергу відповідальність за безпеку несе власник атракціону, і він же зобов’язаний контролювати стан техніки. А ось контроль за такою компанією покладається вже на Державну службу України з питань праці. 

"Ми, як державний орган, здійснюємо нагляд за суб'єктами господарювання, які займаються монтажем, ремонтом, технічним обслуговуванням і безпечною експлуатацією. Тобто, ми здійснюємо нагляд за суб'єктами господарювання, які утримують ці атракціони", — Володимир Шавернєв, головний спеціаліст Державної служби України з питань праці.

Тільки ось проведення перевірок наразі практично неможливе.

"Починаючи з 2020 року, коли в нас був ковід, і до сьогоднішнього дня, є мораторій на планові перевірки і ми не можемо здійснювати планові перевірки", — Володимир Шавернєв, головний спеціаліст Державної служби України з питань праці.

"У нас заборонено позапланові перевірки. І планові перевірки. Лише в окремих випадках ці перевірки починають проводитися з початку цього року. І це є негативне явище, я вважаю, тому що, зважаючи на підвищену ризикованість даних атракціонів, вони повинні бути в сфері особливого контролю", — Надія Шуляк, юристка.

У Держпраці на сьогодні є лише декілька підстав для проведення перевірок.

"Перше — це перевірка раніше виданих приписів. Друге — це звернення фізичної особи щодо порушення її прав. Мається на увазі працівника, який працює — неважливо, на атракціоні чи на підприємстві. Третє — це настання нещасного випадку або аварії на підприємстві. І четверте — це доручення прем'єр-міністра щодо перевірки суб'єктів експлуатування", — Володимир Шавернєв, головний спеціаліст Державної служби України з питань праці.

"Ну, дивіться, Україна пішла шляхом дерегуляції, вирішили, що бізнес сам за все відповідає, і він сам зі споживачем все вирішить. А бізнес вважає, що він нікому нічого не винен, як правило. Отака в нас історія виникає. Просто культура низька. А споживач думає, що все це безпечно, проконтрольовано, що про нього ніхто не забуде. А як правило, забувають на раз-два. А дитячі атракціони, кімнати розваг, вони теж ніким не перевіряються фактично", —  Максим Несміянов, виконавчий директор Союзу споживачів України.

Відповідальність лежить і на чиновниках, які надають земельну ділянку та проводять тендер чи конкурс на будівництво таких екстремальних конструкцій.

"У мене дуже багато є кримінальних проваджень, де фігурують посадовці тієї чи іншої ланки, і часто аналізуючи ту документацію, яка видається, там є дуже часто величезна низка порушень. Найчастіше ми бачимо зловживання, звісно, в тендерних закупівлях", — Станіслав Борис, адвокат.

Тож виходить, що, у зв’язку з введенням мораторію на перевірки, безпека атракціонів контролюється виключно його власником, а значить залишається розраховувати лише на його добросовісність. 

"Необхідно також і законодавцю оцінити ситуацію події в майбутній перспективі з приводу інших можливих, не дай Боже, нещасних випадків. І, однозначно, можливо тоді звузити той перелік, на який накладається мораторій, для того, аби такі елементарні аспекти дійсно не залишалися без контролю держави", —  Станіслав Борис, адвокат.

Однак варто розуміти, що екстремальні розваги це завжди ризик, і якщо ви вже наважились на такий відпочинок, то відповідально підходьте до вибору локації.

Як захистити себе?

На що варто звертати увагу при виборі атракціону?

1. Правила поведінки та користування атракціоном.

"По-перше, я раджу відвідувачам, особливо дорослим, які проводять дітей до атракціонів, я раджу в першу чергу звернутися на наявність правил користування цим атракціоном", — Володимир Шавернєв, головний спеціаліст Державної служби України з питань праці.

2. Візуальний стан атракціону.

"І навіть окинути оком, подивитися, в якому стані сам атракціон. Якщо він викликає якусь певну підозру, то я не раджу такими атракціонами користуватись", — Володимир Шавернєв, головний спеціаліст Державної служби України з питань праці.

3. Куточок споживача; дозвільні документи.

"У нас у кожного з суб'єктів господарської діяльності повинен бути куточок споживача. Це розміщені реєстраційні і дозвільні документи, які повинні бути у загальному доступі. Якщо ви вже цього не бачите, постає питання, а хто ж вам надає послуги?" — Надія Шуляк, юристка.

4. Квиток, чек.

"Коли ви відвідуєте атракціон, обов'язково треба купувати квиток, це є доказом того, що ви відвідували цей атракціон і може бути доказом в судовому порядку", — Володимир Шавернєв, головний спеціаліст Державної служби України з питань праці.

"Якщо ви розрахуєтеся готівкою, і вам не дають ніяких квитанцій, ніяких квиточків або ще чогось, або ви просто кидаєте гроші на картку — це не є підтвердження надання саме послуг", — Надія Шуляк, юристка.

Але що робити, якщо все ж трапився нещасний випадок?

"Ну, безумовно, в першу чергу подбати про здоров'я, щоб будь-яким чином не погіршувалося. Це в першу чергу, всі інші дії почекають. Тобто, навіть звернення у правоохоронні органи, через 2-3 дні, якщо це дійсно з об'єктивних причин людина була госпіталізована, це нормально. Надалі це однозначно звернення правоохоронні органи", — Станіслав Борис, адвокат.

"Поліція здійснює відповідне розслідування, в процесі якого буде проведена експертиза.  Експертиза безпосередньо встановлять, чому відбулася ось така неприємна ситуація", — Надія Шуляк, юристка.

Наостанок, щодо відповідальності за смерть хлопця на переправі.

Правоохоронні органи проводять всі необхідні слідчі дії, щоб встановити причини обриву троса. Але коли компанії змінюються, нещасні випадки продовжуються, активісти протестують проти чергової реконструкції того ж об’єкту, то чи варто продовжувати його роботу?

За безпеку на атракціоні відповідає виключно власник, а ось проконтролювати його практично неможливо через мораторій на перевірки. 

Ну й основне. Ризикуйте відповідально, ретельно перевіряйте місце екстремального відпочинку та дбайте про безпеку.