Університет вимагав виселити військового з родиною з гуртожитку — що вирішив суд

Національний університет оборони України. Фото: Armyinform

Національний університет оборони вимагав виселити офіцера запасу разом із сім’єю з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення. Забудовник не виконав своїх зобов’язань з будівництва квартири за рахунок коштів, які були виплачені офіцеру запасу як грошова компенсація для отримання житлового приміщення.

 Про це йдеться у вироку суду, опублікованому в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Деталі справи

14 лютого Верховний Суд розглянув касаційну скаргу Національного університету оборони України у справі за позовом університету до родини військовослужбовця у запасі про виселення без надання іншого житлового приміщення.

Судами встановлено, що відповідач є офіцером Збройних сСил України, який до 2008 року проходив військову службу в Національному університеті оборони України. Станом на час пред’явлення позову він був звільнений у запас і є інвалідом другої групи внаслідок війни.

Військовому та його сім’ї, яка складається з чотирьох осіб, була надана кімната в гуртожитку, який належить на праві власності державі в особі Міністерства оборони України та перебуває на балансі Національного університету оборони. Вказаний гуртожиток призначений для забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців, які проходять військову службу (навчаються) в університеті та не забезпечені житлом у м. Києві.

У грудні 2020 року відповідачу та його сім’ї виплачено грошову компенсацію для отримання (придбання) житлового приміщення. Він та члени його сім’ї після отримання грошової компенсації на житло для військовослужбовців були зняті з квартирного обліку в гарнізоні м. Києва на підставі статті 40 ЖК, але не звільнили житлове приміщення в гуртожитку.

Відтак у грудні 2021 року Національний університет оборони України звернувся до суду з позовом, в якому просив виселити офіцера у запасі та його сім’ю з кімнати у гуртожитку без надання іншого житлового приміщення. Рішенням районного суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову було відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що через введення на території України воєнного стану забудовник не виконав своїх зобов’язань з будівництва квартири за рахунок коштів, які були виплачені відповідачам в якості грошової компенсації для отримання чи придбання житлового приміщення.

Отже, відповідачі з дитиною не мають іншого житла, окрім спірної кімнати у гуртожитку, якою вони користуються, та не підлягають виселенню з гуртожитку без надання іншого житла.

Рішення Верховного Суду

Верховний Суд не погодився з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Виходячи з необхідності забезпечення загальнонаціональної та економічної безпеки і добробуту, ефективного витрачання матеріальних ресурсів, захисту прав військовослужбовців, які не забезпечені ані постійним, ані службовим житловим, а також принципів рівності, добросовісності та справедливості, слід дійти висновку, що на військовослужбовців, а також членів їх сімей, які були забезпечені постійним житлом в межах норми, не можуть поширюватися гарантії, передбачені статтею 125 ЖК України, при їх виселенні з попередньо наданого на час проходження військової служби тимчасового житла (службового житла чи кімнати у гуртожитку).

У такому випадку виключаються підстави для додаткового покладення на державу обов’язку з надання іншого житла при виселенні військовослужбовців з гуртожитку, оскільки відповідачі, за їхньою згодою, отримали грошову компенсацію за належне для отримання житлове приміщення, цільове використання такої компенсації держава не контролює.

"Це відповідає принципам справедливості, пропорційності і рівності всіх військовослужбовців, а також умовам реалізації обов’язку держави щодо забезпечення житлом військовослужбовців", — зазначив Верховний Суд.

Отримавши грошову компенсацію за належне для отримання жилого приміщення, відповідачі спрямували грошові кошти за цільовим призначенням — на придбання трикімнатної квартири, уклавши попередній договір купівлі-продажу квартири, однак з незалежних як від держави, так і від відповідачів обставин житло не було добудовано вчасно.

"Ризики, пов’язані з використанням отриманої військовослужбовцем грошової компенсації та порядком і умовами придбання житла, не можуть покладатися на Збройні сили України та державу загалом, яка належним чином виконала свої обов’язки перед відповідачами", — сказано в суді.

Тож Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду, а справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Нагадаємо, командир взводу спробував продати прилад нічного бачення, щоб купити автомобіль у підрозділ. Суд визнав провину старшого лейтенанта, однак вирішив його суворо не карати.

Раніше в Кіровоградській області чоловік намагався відправити посилкою до Польщі десяток скіфських фібул, які є культурним надбанням України. Його засудили за контрабанду.

Також ми повідомляли, що в Києві чоловік потрапив в ДТП, внаслідок чого його авто зазнало пошкоджень. Він звинуватив в аварії військовослужбовця і вимагав стягнути з військової частини, де той служить, компенсацію.