Будівництво третього рівня захисту енергетичних об'єктів зупинено — підрядники звинувачують Шмигаля
Україна планувала до кінця 2024 року створити трирівневий захист 22 об’єктів енергетики, реалізований Кабміном та Генштабом ЗСУ за дорученням президента. Однак на початку тижня представники бізнесу, які були залучені до будівництва, повідомили про зупинення робіт через заборгованість і блокування фінансування премʼєр-міністром Денисом Шмигалем.
Про це повідомило видання РБК-Україна у вівторок, 2 липня.
Російські війська продовжують атаки на енергетичні об'єкти України
Про захист енергетичних об'єктів заговорили в жовтні 2022 року, коли росіяни почали масовано обстрілювати енергетичну інфраструктуру. Вже за місяць стався блекаут — було відключено всі енергоблоки в підконтрольних Україні АЕС.
За перший рік вторгнення росіяни 255 разів вдарили по енергетичних об'єктах, повідомляв Офіс генпрокурора. Найбільше постраждали Донецька, Дніпропетровська та Київська області.
Влада не публікувала даних щодо масштабів руйнувань, але за звітом ООН станом на 30 квітня 2023 року загальна потужність генерації зменшилася більш ніж удвічі — з 37,6 ГВт до 18,3 ГВт.
Найбільше постраждали теплоелектростанції та теплоелектроцентралі, їхні потужності скоротилися на 68%. Також було пошкоджено або зруйновано 42 з 94 критично важливих високовольтних трансформаторів.
План "Б" для енергетики
Власне, на цьому фоні глава держави й зініціював експериментальний проєкт будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів для захисту обʼєктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору.
Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури стало головним замовником щодо 22 підстанцій НСК "Укренерго". Роботи розпочалися у квітні 2023 року за моделлю design&build. Проєктні рішення погоджувалися з Генштабом, "Укренерго" та міжнародними партнерами.
В рамках програми в Глевасі було побудовано експериментальну фортифікаційну споруду, яка у грудні 2023 року пройшла випробування, показавши відмінні результати. Подібних захисних споруд третього рівня наразі не має жодна країна Європи.
У січні 2024 року тодішній очільник Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафа Найєм повідомив про плани звести трирівневий захист для всіх 22 енергетичних об’єктів. Президент України у березні доручив реалізувати цей проєкт, але роботи були зупинені через відсутність фінансування.
Перед підрядниками не погашена багатомільярдна заборгованість за виконані роботи та закуплені матеріали. За даними Української інфраструктурної асоціації UNITE, станом на квітень 2024 року Міністерство фінансів заборгувало вже понад 20 мільярдів гривень компаніям, що відновлюють пошкоджену ворогом інфраструктуру.
"Ворог руйнує критичну інфраструктуру, бо від неї залежить економіка та нацбезпека. Відтак, її відновлення — це пріоритет на рівні зі зброєю", — наголосив виконавчий директор UNITE Ігор Самоходський.
Три рівні безпеки
Перший рівень захисту передбачає спорудження габіонів і біг-бегів для захисту від уламків дронів та ракет.
Габіони — це металеві сітки, наповнені камінням, а біг-беги — м'які контейнери для сипучих матеріалів, таких як пісок.
Другий рівень захисту від дронів та шахедів включає бетонні конструкції навколо основної мережі "Укренерго", які будуються з березня 2023 року. Захист має охопити 22 підстанції та 63 автотрансформатори у 14 областях.
Третій рівень — захист від ракет, спрямований на захист 22 підстанцій від прямих влучань у 14 областях. Для цього використовуються дані від Генштабу та міжнародні нормативні документи.
Оскільки особливих зрушень у реалізації постанови станом на зараз немає, на крайньому засіданні Ставки, яке відбулося 20 червня 2024 року, Зеленський знову дав доручення уряду представити чіткий план добудови захисних споруд для енергетики.
"По кожному такому об'єкту — чіткий термін завершення робіт. Треба пришвидшуватись виконавцям на кожному рівні", — сказав глава держави.
Чому план провалився і що буде з енергетикою
Колишній голова Держагентства з відновлення Мустафа Найєм заявив, що агентство стикалося з перешкодами від уряду з листопада минулого року. Документи на оплату затримувалися місяцями, що гальмувало реалізацію проєктів. Уряд також не погоджує виплату 150 млн євро від Єврокомісії на критичні проєкти.
Представники підрядників вважають, що відповідальність за зупинення будівництва третього рівня захисту енергетичних об’єктів несе прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Вони стверджують, що він зупинив усі платежі та доручив перевірити ціни на будівництво після критики уряду у квітні.Саме тоді бізнес вперше публічно заговорив про велику заборгованість перед підрядниками за роботи з відновлення критичної інфраструктури.
На думку Найєма, затримка оплат підриває довіру до держави, сповільнює або зупиняє будівельні роботи, що негативно впливає на обороноздатність, логістику та експорт. Він також наголошує, що інвестиції в інфраструктуру повертають частину коштів до бюджету через податки та зарплати.
Українська інфраструктурна асоціація UNITE попереджає, що невиплата боргів підриває поточні та майбутні зусилля з відновлення інфраструктури. Через бездіяльність прем’єр-міністра Україна стикається з енергетичним колапсом.
У травні цього року очільник Міненерго зазначив, що протягом останніх місяців українська енергосистема зазнала найбільших пошкоджень з часів початку повномасштабної війни з Росією, тому закликав споживачів ощадливо споживати електроенергію й готуватись для вкрай складної зими.
Нагадаємо, внаслідок ворожих атак найбільше постраждали теплові та гідроелектростанції, а також окремі теплоелектроцентралі, зокрема в Харкові. Зараз на енергоблоках, що не були повністю зруйновані, тривають відновлювальні роботи.
Раніше ми писали, що російські загарбники понад 12 разів атакували Бурштинську теплоелектростанцію в Івано-Франківській області. Внаслідок цього енергооб'єкт не підлягає відновленню.
Читайте Новини.LIVE!